Художні засоби
Назва |
Характеристика |
Приклади |
Епітет |
Художнє означення. |
«стежки скриті», «грім залізний», «синь прозора» |
Порівняння |
В основі — схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим. |
«мов зачарований, стоїть Бахчисарай»; «горами хвилі підійма»; «…дівчина така гарна, як зірка». |
Метафора |
Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності. |
«Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «облетіли надії». |
Персоніфікація |
Різновид метафори: уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям, олюднення їх. |
«Чистенькі віконця сміються до сонця». |
Метонімія |
Різновид метафори: перенесення назви предмета/явища предметів на інший предмет/явище на основі суміжності. |
«Радіє Київ рідний мій» (Київ – замість кияни); «читати Франка» (замість «читати твори Франка»). |
Синекдоха |
Різновид метонімії: вживання однини замість множини, видового порівняння замість родового і навпаки. |
«І на оновленій земні врага не буде, супостата, а буде син і буде мати…»(однина замість множини). |
Алегорія |
Інакомовлення; перенесення значень одного кола явищ на інше, напр. відтворення людських характерів в образах тварин, предметів тощо. |
«Бджола і Шершень» (Бджола – працьовита людина, Шершень – людина, що звикла жити за рахунок праці інших). |
Символ |
Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом. |
Свічка як символ життя («І згасла свічка, як твоє життя»). |
Оксиморон (оксюморон) |
Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, → виникає нове смислове значення (алогізм) |
«Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «трупи живі». |
Гіпербола |
Художнє перебільшення. |
«Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море». |
Літота |
Надмірне неприховане применшення. |
«це такий чоловік, що в ложці води втопиться». |
Рефрен |
Повторення рядка чи кількох рядків. |
«Я ж у полоні нав'язливих дум. / Лише одне непокоїть мій ум» (у Сковороди) |
Тавтологія |
Повторення одного й того ж слова чи схожого на нього. |
«Диво-дивнеє», «рано-вранці». |
Анафора |
Єдинопочаток. |
Всякому місту звичай і права Всяка тримає свій ум голова… |
Епіфора |
Єдність кінцівок. |
З серця землі підіймать пласти, Чорного золота давні пласти. |
Градація |
Своєрідне угруповання визначень за наростанням або ослабленням. |
Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями. |
Риторичні питання, оклики, звертання |
Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді |
«За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?»; «Село! Село! Веселі хати!»; «І вам слава, сині гори, кригою окуті!» |
Антитеза |
Протиставлення |
Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю |
Паралелізм |
Паралельне зображення чимось подібних предметів. |
«Тече вода в синє моpе, та не витiкає; шука казак свою долю, а долi немає». |
Інверсія |
Порушення узвичаєного порядку слів. |
«Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?» |
Алітерація |
Повторення приголосних звуків. |
«Тінь там тоне, тінь там десь…» - т |
Асонанс |
Повторення голосних звуків |
«І день іде, і ніч іде». - і |
Іронія |
Прихована насмішка. |
«На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!» |
Сарказм |
Їдка, викривальна, дошкульна насмішка; не є прихованим. |
«Отам-то милостивії ми / Ненагодовану і голу / Застукали сердешну волю / Та й цькуємо». |
Гротеск |
Явне спотворення, перебільшення чи применшення зображуваного, поєднання різних контрастів. |
Сцена «генерального мордобитія» із поеми «Сон» Т.Шевченка. |
Немає коментарів:
Дописати коментар