Захист роботи МАН Іванової М., учениці 10 класу ЗОШ№ 2 “Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури у 6-му класі”

  Тема моєї роботи “Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури у 6му класі”. Досліджувана тема є досить актуальною і не менш цікавою, адже критичне мислення вважається дієвим інструментом поліпшення якості освіти у час розвитку технологій та науки. Сучасне життя потребує компетентної особистості, з розвиненою здатністю до комунікації. А технологія розвитку критичного мислення, яка ґрунтується на  інтерактивній взаємодії, виключає домінування одного учасника над іншим, тому є достатньо ефективною для формування як комунікативності, так і інших компетентностей учнів.

МЕТА РОБОТИ: дослідити розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури на прикладі 6 класу.

 В ході дослідження було виявлено, що технологія критичного мислення запропонована в середині 90-х років ХХ століття такими американськими педагогами, як: Дж. Стіл, К. Мередит, Ч. Темпл, С. Уолтер, що засновується на ідеї швейцарського психолога Жана Піаже, котрий довів, що ми навчаємося, осмислюючи світ у поняттях, якими вже володіємо, знаходячи відповіді на поставлені запитання.

 В Україні інтерес до названої педагогічної інновації з’явився близько десяти років тому. Дослідженню даного питання приділяють значну увагу українські вчені: О. Тягло, Т. Воропай, Д. Десятов, О. Марченко, О. Пометун, Л. Терлецька, С. Терно.

Слід зауважити, що сьогодні існує безліч визначень поняття «критичного мислення». Проте лише деякі з них заслуговують на увагу у міжнародній педагогічній науці, а саме визначення, запропоновані Т. Ноель-Цигульською, Д. Клустером, Є. Плодовою, які робили акцент на психологічній, педагогічній, життєтворчій орієнтаціях.

Узагальнюючи, можна сказати, що критичне мислення - це складний процес творчого переосмислення понять та інформації; необхідна якість, яка допомагає знайти особистості своє місце в житті, є одним із складників життєвої компетентності.

Опрацьовуючи літературу з теми, відвідуючи уроки  української мови та літератури в 6-му класі, я помітила, що урок має певну структуру та складається з п’яти основних етапів: розминки, обґрунтування навчання, актуалізації, усвідомлення змісту, рефлексії.

У технології критичного мислення виділяють три фази, які перегукуються з етапами. До кожної фази підібрані окремі методи та прийоми роботи на уроці, але іноді доречно ці методи використовувати на декількох фазах одночасно.

У фазі актуалізації пропонують різні стратегії. Наприклад, епіграф до уроку не тільки підсилює зміст матеріалу, але і має виховне значення, ефективним методом колективного обговорення, що здійснюється через накопичуваність ідей певної теми, вираження поглядів усіх учасників є «Мозковий штурм», не можна не включити метод взаємооцінювання, який краще реалізувати за допомогою кольорових карток ( жовтий -відповідав не досить добре, зелений - відповідав добре, червоний - відповідав на відмінно), доцільним буде використання методу взаємооцінювання, який також можна реалізувати за допомогою кольорових карток, щоб перевірити знання учнів з опрацьованого вдома тексту, пропонують виконати завдання «Порушення послідовності (логічності)», з’ясувати значення вивчених термінів допоможе вправа «Аналіз понять». Також доцільне використання методу «Роботи в парах, групах», де доречним буде залучення малоактивних дітей з тими хто проявляє велику активність, при цьому враховуючи темперамент кожного учня. Із цим вчитель має стимулювати учнів до активної діяльності.

 Під час побудови знань застосовують різні види читання. Доцільним буде використання (під час створення характеристики героїв твору) «Картки персонажа», «Продовжи речення», провести «Обмін проблемами», «Займи позицію» (пропозиція вибрати одну із позицій, яка найближча, та аргументувати її).

             На етапі консолідації найчастіше пропонують методи: «Прес»: висловити свої враження від прочитаного художнього твору  («Я вважаю,              що… »),  «Одна хвилина» (протягом однієї хвилини учень без підготовки дає відповідь на запитання вчителя), власну думку допомагає висловити «Мікрофон», написання твору-мініатюри. Буде доцільно на цьому етапі включити в урок проблемні ситуації, та різнорівневі завдання.

Критично мислити треба не тільки на уроках, а й під час позашкільної діяльності.  У такому разі допоможе метод 《Проекту》. В 6-их класах нашої школи прикладом є:  проект “Школа моєї мрії”, замість звичайного опису інтер’єру, проект присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка “Портрети Кобзаря різними техниками”, також “Українська паляниця”, де учні готували малюнки, шукали прислів’я приказку про хліб, рідну землю, “Друга Світова війна в історії моєї сім’ї, постійно проводиться робота творчого гуртка “Проба пера”.

Це дає можливість розкритися учням  як творчим особистостям, реалізуючи себе у різних сферах діяльності.

Але ж як вчителю зрозуміти що вище перелічені методи працюють? Учень, який критично мислить, починає говорити такими фразами: “Я думаю…”, “На мою думку…”, “Я вважаю…”, при тому що це він робить на підсвідомому рівні.

              Під час розробки практичної частини роботи одним із завдань, яке ми поставили перед собою, є визначення рівня використання вчителями гуманітарного циклу предметів форм, методів і прийомів розвитку критичного мислення учнів на уроках. Тому, для реалізації цього завдання, нами було розроблено та проведено анкетування в якому брали участь 5 вчителів. Проаналізувавши анкети, ми дійшли висновку, що вчителі ознайомлені з поняттям критичного мислення, хоч і визначають його по-різному,  застосовують в своїй практиці методи і прийоми, що впливають на його розвиток. Слід зазначити, що вчителі також користуються літературою з фаху, психології, педагогіки, методики.

             В ході дослідження, нами, з метою практичного застосування отриманих знань, було розроблено фрагмент уроку української мови на етапі актуалізації знань, умінь і навичок.

             Даний фрагмент було проведено у паралелі шостих класів, але з певною різницею. У 6-А класі нами було застосовано методи і форми роботи, які сприяють розвитку критичного мислення, а саме 《Мікрофон》, 《Мозковий штурм》, гра《Розмалюй слово》(робота в парах), а в 6-Б – стандартні форми роботи. Провівши дані уроки, ми дійшли висновку, що урок в 6-А класі пройшов, по-перше, на емоційному піднесенні, було видно, що дітям подобається виконувати такі завдання і мати змогу висловити свою думку, бути почутим, а в 6-Б класі учні теж виконали всі завдання, але тому, що це було потрібно зробити.

В ході досліждення зростала цікавість до теми, бажання поглиблювати свої вже здобуті знання, адже це також розвиває критичне мислення і у дослідника.

Матеріали даної роботи можуть бути використані педагогами, як під час проведення уроку, так і в позакласній діяльності. Саме 6-ий клас є проміжною ланкою між початковою і  старшою школою. І дуже важливим є підтримання рівня мотивації навчання, сприяння розвитку компетентної особистості, бо саме в цьому віці діти, не боючись помилитися, активно висловлюють свою думку.
             Отже, можна впевнено сказати, що критичне мислення, як одне із найголовніших навичок сучасного суспільства, залежить від таких умов : вміння педагога забезпечити учням відповідні умови для їх розвитку, використовуючи форми, методи, прийоми, що сприяють формуванню критичного мислення,  застосовуючи їх на відповідних етапах уроку; стимулювання вчителем учнів до самостійності, мотивації та активності в навчанні, розвитку здатності кожного висловлювати власну думку, доводити її та аргументувати, розвивати упевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей, ставитись з повагою до різноманітних припущень та бути готовим породжувати та відкидати судження.

 Застосовуючи дану техніку, відбувається розвиток критичного мислення, що спроможне допомогти учню вільно спілкуватися в сучасному суспільстві, знайти своє місце і реалізувати себе як особистість.