Роботи учасників конкурсу "Я - патріот" 2016 року

РОБОТА

учасника конкурсу «Я – патріот України»

учениці 10 класу

Очаківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 2 ім. П. П. Шмідта

Іванової Марини Михайлівни

Очаків – 2016 

Нарис "З Україної в серці"

XXI століття. Час втілення найскладніших проектів людства, ера нових технологій і мрій. Зараз ми вільно думаємо, розвиваємося, говоримо. Наша країна незалежна: український народ вміє виражати свою думку, щиро каже в обличчя, а не позаочі, протестує та бунтує так, як підказує серце та душа, іноді затьмарюючи розум.

19 лютого 1861 рік. А ви пам’ятаєте цю дату? Багато з нас може і забули її, але дарма. На нашій землі нарешті скасували кріпацво, що придушувало наш народ тугим вузлом несправедливості та нерівноправства. За цей день боролося усе людство. Та найбільше боліло у Т. Г. Шевченка: «Поховайте та вставайте кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте…» Слова… Ніби звичайні слова, але вони стали ковтком свіжого повітря, тим що стало називатися нацією. Батько української мови запалив у серці простого кріпака жадану іскру свободи. Але не тільки ці страждання випали на долю нашої Батьківщини…

Початок ХХ століття. Російська імперія відчуває повну владу над українським народом та, наче пташку закриваючи  у клітці, повністю забороняє українську мову, тим самим принижує розвиток  української державності. І знову козацька нація не падає духом. Таємно створюються організації, які друкують твори українською мовою та видають їх закордоном. Українська громада до останнього виборює свої права.

24 серпня 1991 року – Україна – незалежна держава. Ми одержали те, до чого йшли роками, століттями – свободу.

2014 рік - переламний рік. На Україну надвинулася темна хмара несправедливості та байдужості до народу. Боліло серце за долю нації у кожного. Байдуже ставлення влади до країни обурювало народ , та ображені люди вийшли на Майдан боротися за справедливість. Багато вчителів, студентів, вчених, робітників заводів стояли в морози, в дощ, в сніг – нічого не ставало на заваді пригніченої нації.

2016 рік. І досі країна  бореться за справедливість. Але вже не словом, як на Майдані, а  кров’ю, яка поливає землі  Сходу . День за днем багато волелюбних бійців помирають за незалежність нашої держави. Кожну мить вони виборюють право мирно жити в повноцінній країні, з щасливими громадянами, думаючи про свої родини, які мирно сплять у ніч, коли на Сході обстрілюють «градом» передову.

Історія розказує нам про нездоланний дух українського народу , щирий патріотизм волелюбних людей, та цілеспрямованість  ідей, які єднають народ кожного дня. Підтвердження цього є слова Сенеки: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя».

 P.S. Робота оцінена ІІ місцем на І етапі (міському) конкурсу.

РОБОТА

учасника конкурсу «Я – патріот України»

учениці 9 класу

Очаківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 2 ім. П. П. Шмідта

Чугріної Таісії Віталіївни 

Очаків – 2016 

Молитва про Україну

І знову я тобі молюся,

Й до неба прикипає взір…

До милості Творця звернуся

І свято вірю – допоможе всім!

О Боже! Ми не хочемо війни!

Подумали би двічі вороги,

Коли до нас з війною йшли!

Свободу нашу віднімати

Ми не дозволимо! О ні!

Бо серце кожного з нас б’ється в такт

Славетної країни – України!

І буде так навічно. Буде так!

І наша правда й слава не загине!

І знову за Україну молюся

І милості Творця за неї я прошу.

І до людей усіх звернуся:

Щоб зберегли її ви правду і красу.

РОБОТА

учасника конкурсу «Я – патріот України»

учениці 11 класу

Очаківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 2 ім. П. П. Шмідта

Іванової Ірини Сергіївни

Очаків – 2016 

Моя незламна Україна

«Україна-це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищім гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.»  - Ліна Костенко. Моя Україна! Скільки горя, війн і зрад зазнала вона і відчуває досі. Але стоїть мужньо і відбиває всі напади ворога. Красива , квітуча, незламна – за що її можна не любити? Ця країна визиває необ’ємне відчуття патріотизму.

Деякі люди не розуміють поняття «патріот». Патріот – це людина, яка любить  і віддана своїй Батьківщині, яка переживає за свою приналежність до країни і свого громадянства, мови та традиції. Саме вони домоглися свободи. А я яку має історію ненька-Україна? Що без сліз, інколи, на неї не подивишся. Україна та її народ завжди прагнули незалежності, але здобули її не так давно – двадцять п’ять років тому. Скільки для цього їй прийшлося втратити і скільки вона втрачає навіть зараз. Степан Бандера написав: «Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом.»  І ми боремося. Кожне століття.

Дух вільних козаків ми маємо. За свій дім бореться навіть і селянин, і інтелігент. Люди об’єднали країну, хто діями, хто словами. Люди гинуть в часи Першої й Другої Світової війни, щоб підняти культуру, щоб покращити стан українців. Ліна Костенка зауважує: «ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту».

Та і в часи незалежності Україна переживає страждання: Помаранчева революція; Революція Гідності, в наслідок якої – Небесна Сотня; бойові дії в зоні АТО. Майже кожен день Батьківщина втрачає чийогось  сина, брата, чоловіка, друга. Чи маємо ми право відступити? Ні! Ми не давали себе зламати раніше, і не маємо права здатися ворогу й зараз. Сьогодні кожна людина, яка може, підтримує країну якщо не зброєю, то хоча б вірою. Ніколи так ще не палав патріотичний дух, як нині. Відчувши, що таке свобода, ми не відступимо!

Ми зможемо здолати ворога, бо завжди долали. Ми захищаємо країну не тільки тому що так треба, а й для майбутніх поколінь. «Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…», - Святослав Вокарчук.

 

Захист роботи МАН ученицею 10 класу Антонюк Кариною 2016

Тема моєї роботи: «Історія розвитку періодичних видань Очаківщини».

У роботі ми розглянули поняття про періодичні видання, їх формування; становлення та розвиток газети «Чорноморська зірка».

Мета роботи: дослідити історію розвитку та становлення газети «Чорноморська зірка» та її особливості.

Перед собою ми поставили такі завдання:

•        огляд клафисікацій періодичних видань;

•        ознайомлення з вимогами до періодичних видань на території України;

•        дослідження, вивчення та аналіз історії створення та розвитку газети «Чорноморська зірка».

НОВИЗНА РОБОТИ полягає в тому, що ґрунтовних досліджень з даної теми практично немає, хоча історію видавничої діяльності Миколаївщини досліджували Октябрина Федорівна Ковальова та Вадим Павлович Чистов, які видали монографічне дослідження «Очерки истории культуры Южного Прибужья».

         Саме тому нас і зацікавила дана тема, адже періодичні видання Очаківщини, зокрема газета "Чорноморська зірка", які є носіями текстової інформації, забезпечують неперервність інформування про події, які відбуваються в місті та районі, отже є джерелом історичних даних міста, визначних культурних, суспільних та політичних подій протягом тривалого часу.

ДЖЕРЕЛА РОБОТИ: праці О. Глушка, Ю. Демченка, А. Журавель, А. Золотухіна, І. Іванова, С. Кононовича, М. Куйбар, Н. Малиновської, С. Маслова, Е. Мірошніченка, А. Пильненького, Н. Стеценка, А. Тамбовцевої, А. Троянова, С. Тупайло; статті істориків Я. Ісаєвича, В.Німчука, О. Бойка, документознавців Н. Кушнаренка, В. Памохова.

         В І розділі роботи ми розглянули поняття періодичних видань, зробили огляд історії формування видавничої справи, зокрема Півдня України та Очаківського району.

ІІ розділ присвячений становленню та етапам розвитку газети «Чорноморська зірка».

Виникнення видавництв на Очаківщині припадає на початок ХХ століття. На сьогоднішній день існує три періодичних видання: газета «Очаків», «Чорноморська зірка», «Очаків сьогодні», яке працює і у формі інтернет-видання. Одним із найдавніших видань серед них є газета «Чорноморська зірка». Вона змінювалась протягом багатьох років і постала перед сучасним читачем правдивою газетою, кожен з редакторів якої вніс певний внесок в її розвиток та становлення.

•         В ході дослідженні нами було виявлено, що на етапи розвитку та становлення «Чорноморської зірки» впливали такі чинники:

•         історичні та політичні умови державотворення;

•         зміна редакторського складу;

•         реорганізація газети;

•         розвиток технічного прогресу.

  Нами було з'ясовано, що назва газети протягом її існування зазнала кардинальних змін.  

21 травня 1919 року в Очакові вийшов перший номер друкованої газети «Известия Очаковского совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов». Газета виходила щоденно. Тираж її складав 1,5 тис. примірників. Це й був початок сучасної газети "Чорноморська зірка".

 Через рік тим же тиражем починає виходити газета «Красный Очаков». Спочатку вона видавалася штабом морської фортеці, потім її політсекретаріатом.  Редактором був Микола Анті, але іноді газету підписувала редколегія.

У 1930 р. газета виходить під назвою, яка проіснувала майже 30 років, «Колективіст Очаківщини». А з 1 січня 1960 р. за пропозицією Миколаївського обкому партії газета стає «Чорноморською зіркою», редактором якої протягом 17 років був письменник Леонід Куліченко. 

На світлинах, які традиційно робили на «круглі дати», видно, як змінювався склад колективу. П’ятнадцять років тому редакція та друкарня разом становили досить багаточисельний колектив. Роки життя віддали друкарській роботі, газетній справі – подружжя Іванських, О. В. Трубіцина, І. М. Балюк, П. Т. Сладковська.

Сьогодні у редакції «Чорноморської зірки» працює п’ятеро людей: Т. Г. Лупул (відповідальний секретар), І. А. Баранова (редактор), Л. Ф. Кочмар (кореспондент), Н. М. Кошова (кореспондент), О. О. Нетеса (бухгалтер). За останні п’ятнадцять років в газеті відбулося багато змін. Для порівняння ми пропонуємо вам звернути увагу на фотографії колективу газети.

Нині газета «Чорноморська зірка» знаходиться у будівлі міської бібліотеки, в двох невеличких кабінетах.

Ми проаналізували газети, видані 1945-им, 1961-им, 1993-ім та 2014-им роками, з метою виявлення впливу редакторського складу на структуру та рубрики «Чорноморської зірки». На жаль, найдавніше видання газети, яке датується 1919 роком, не зберіглося.

Серед чинників нами було зазначено, що суттєвий вплив на розвиток газети відбувся через зміну редакторського складу.

Кожен редактор впливав на змістову, стилістичну та інформаційну політику «Чорноморської зірки».

Так, у післявоєнні часи редактором був І. Є. Бєлкін. Ще за період його роботи видання мало назву «Колективіст Очаківщини». Однією з провідних тем, була тема навчання. У газеті розміщувалися статті, присвячені їй, які мали на меті розвивати у дітей бажання вчитися. В цих статтях друкували розповіді школярів про їх режим дня, навчальні досягнення, підготовку до іспитів, суботники тощо. Велика увага приділялася сільсько-господарській гілці занять та політиці того часу. Подавалася статистика збору врожаю, відзначення провідних діячів сільського господарства. Слід зауважити, що на сторінках газети цього періоду не надавалася увага літературному напрямку, практично відсутні віршовані та літературні твори. Тираж газети 1945 – 1950 років складав 1000 екземпярів.

Приблизно з часу переймування газети (1960 р.) з «Колективісту Очаківщини» на «Чорноморську зірку» редактором був Л. Куліченко, а  його помічником – О. Райнов. Якщо за часів редагування попередником в газеті розміщувалися тільки фотографії, зрідка малюнки, то в цей час вони набули більшого використання та додалися карикатури. Зереглася велика увага до сільсько-господарської діяльності, а також і висловлювання подяки жителям Очаківщини на шпальтах газети. Важливо відзначити, що до розпаду СРСР всі газети підписувалися: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» і "Чорноморська зірка" не ствла винятком. Надмірно в газеті слідкували за виконанням річних планів, а напередодні Нового року розміщувалися схожі написи: «Увага! До кінця року залишилось три тижні» і зазначалися прізвища тих людей, які не встигали виконати  план роботи тощо.

Вже після часів «перебудови» редактором був І. Андрущенко, а його заступником –  Наталія Матієнко . Дуже примітно, що в ті часи головні події та оголошення почали виміщумати на першу сторінку і друкувати великими літерами. Редактори почали писати статті на гострі соціальні проблеми. Газета перейшла з політичної тематики на соціальну, більша увага почала приділятися творчості жителів Очаківщини, їх праці та внеску в розвиток міста. Змін зазнала остання сторінка видання: тепер на ній почали публікувати повну інформацію про газету і виокремлювати її колонкою. Тираж газети складав приблизно 4000 примірників.

Розглядаючи сучасний примірник «Чорноморської зірки», ми розуміємо, що внесок кожного редактора був помітним і впливав на неї. Робота кожного з них залишила помітний відбиток на сучасному вигляді та структурі газети. Нині редактором є І. А. Баранова, вплив роботи якої теж помітний на шпальтах газет. Сьогодні редакція газети приділяє велику увагу діяльності освітніх закладів, творчих  колективів та гуртків міста та району, слідкуючи за подіями в цих закладах і інформуючи читачів про них на сторінках видання. Незмінними залишилися соціальні, сільсько-господарські теми.

Вплив кожного редактора помітний і на структурі газети, зокрема на її рубриках. Зверніть, будь ласка,  увагу на запропоновану схему .

Популярність газети «Чорноморська зірка» можна прослідкувати за допомогою графіку. Прикро, що наразі тираж у 4,5 рази менший, ніж у рік свого 70-річчя 

Однією з визначних дат газети "Чорноморська зірка" є її 95-ліття, яке вона відзначила 2014 році. На заході були присутні почесні гості, постійні учасники творчої колонки газети, її постійні читаті. На увагу заслуговує і виставка видань газети, перших друкарських машин та іншого приладдя. Підтвержденням є запропоновані фотоматеріали.

Ме менш значним роком для газети "Чорноморська зірка" буде 2019, рік, коли їй виповниться 100 років.

На основі вищезазначеного, можемо зробити висновок, що кожен із перерахованих факторів мав як і позитивний, так і негативний вплив на розвиток газети. Позитивний вплив полягав у тому, що газета, незважаючи на труднощі в організації роботи колективу та виданні номерів, все ж таки змогла впоратися із різноманітними проблемами і на сьогоднішній день є однією із найпопулярніших газет серед читачів міста Очакова та району. Негативним фактором, на наш погляд, є зменшення рівня тиражу, порівняно із 90-ми роками. Проаналізовано також зміни в структурі газети, її рубриках та редакційному складі.

Час існування «Чорноморської зірки» тільки підтвердив високий рівень і дієвість публікацій газети. Саме за надійність та вміння допомогти словом і ділом своїм читачам вона здобула повагу жителів нашого міста. На сторінках «Чорноморської зірки» широко висвітлюється досвід впровадження в життя державної соціальної політики, соціального захисту громадян. Виважений підхід до вибору фактів, новин, подій, інформації та проблем життя, компетентні роз’яснення фахівців щодо найактуальніших проблем свідчать про високий професіоналізм та громадську свідомість творчого колективу газети.

Отже, ми можемо сказати, що «Чорноморська зірка», як щотижневе періодичне видання, пройшла нелегкий шлях в історії, щоб сьогодні мати змогу радувати своїх постійних читачів. «Чорноморська зірка» завжди наповнює життя добром, справедливістю, радістю буття, стверджує цінність людини, як особистості, виховує у читачів працелюбність, любов до рідного краю, повагу до ближнього. Періодичне видання – джерело історичного, культурного та суспільного життя Очакова та району.

Ми плануємо продовжити роботу над дослідженням особливостей даного видання, його історією,  слідкувати за його розвитком та змінами.

  

P.S. Дана робота оцінена ІІІ місцем на захисті МАН України в Миколаївській області в 2016 році.

 

Проба пера, вірші, присвячені рідному місту!

МІЙ  ОЧАКІВ

Очаків – місто моє рідне,

Корінням ти своїм дійшов

Від кімерійців та сарматів

До князя на ім’я Вітовт.

Менгді-Гірей тут був недовго,

Фортецю туркам він віддав

Та майже через 300 років

Григорій з прізвищем Потьомкін

Слов’янські риси здарував.

Це місто-порт, це місто – красень,

                                         Рибальство тут було завжди

                             Бичок, тарань та піленгаси –              

                                    Слова відомі навкруги.

           

     Лани хлібів та винограду,

      Піщані пляжі та сади –

     Це входить до такого складу,

      Що я кохатиму завжди.

      Міцній, рости і будь квітучим!

      Часи щасливі вже ідуть!

     Очаків – це ім’я величне,

     Ти це ніколи не забудь!

 Константинова Анастасія, 10 клас. 

 

                        Очаків

Очаків – порадник мій, батько і син;

У кого спитатися, як не у тебе?

На цілій планеті такий ти один,

Лиш над тобою синіє так небо.

Лише обіч тебе так квітнуть хліба,

Лиш обіч тебе так лащиться море.

То хай тебе чорна минає журба

І не торкнеться нещастя і горе.

Очаків – мій краю найкращий до болю,

Який ти прекрасний в натхненну цю мить!

Я, син твій, ціную й бережу твою волю,

Хай пісня про тебе над морем дзвенить.

Константинова Анастасія, 10 клас.

Українська література. 5 клас. Урок зв’язного мовлення. Урок просто неба. Етюд про природу в художньому стилі

Українська література. 5 клас

Тема:	Урок зв’язного мовлення. Урок просто неба. Етюд про природу в художньому стилі
Мета:	Вчити бачити, чути і розуміти життя природи, її красу і неповторність; дати поняття про етюд, навчити писати етюди про природу; розвивати уміння спостерігати, робити власні замальовки природи; виховувати через природу і у природі
Форма проведення:	Урок просто неба
Тип уроку:	Урок засвоєння нових знань
Міжпредметні зв’язки:	Природознавство, музика, образотворче мистецтво
Обладнання:	Дитячі малюнки про природу,  уявний мікрофон, корзина з весняними квітами, вінок із весняних квітів

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

-         Сьогодні у нас незвичайний урок літератури, бо проводимо ми його не у класі, за партами, а на шкільному подвір’ї, на свіжому повітрі. Такі уроки любив проводити Василь Сухомлинський.

-            Пригадайте, хто такий Василь Сухомлинський?

-            Що ви знаєте про нього?

-            Такі уроки, на свіжому повітрі ви вже проводили з образотворчого мистецтва. Можливо, пригадаєте, як вони називаються?

Пленер – (фр. вільне повітря) - живопис на відкритому повітрі, що відтворює кольорове багатство природи, сонячне освітлення й повітряне середовище.

І сьогоднішній урок української літератури ми проводимо просто неба. Ми не будемо користуватися зошитами, підручниками, не будемо читати і писати, а будемо вчитися бачити, слухати й розуміти дерева, квіти й трави.

Коли людина вчиться бачити і розуміти природу, тоді вона стає красивою. А хто з нас не хоче бути красивим? І впевнена, що після нашого уроку ви станете ще красивішими. От побачите! Тож до праці!

ІІІ. Основна частина

 1.Поетична п’ятихвилинка ( концерт на вулиці)

Розпочнемо нашу розмову з загадки. Послухайте і відгадайте:

І весела, й яснолиця,

Дивна в сонечка сестриця.

Роботящу вдачу має,

Землю зелом засіває.

Заквітчає яр і поле,

Принесе у ліс обнову.

Відгадайте, хто вона?

Ну, звичайно, це... (весна).

-            І ось сьогодні ми прославимо весну поетичними рядками. Домашнім завданням для вас було відшукати й вивчити вірші про весняні зміни у природі.

-            Читців я запрошую по черзі підходити до мікрофона й прочитати виразно вивчений вірш напам’ять. А ми будемо дякувати  нашим артистам аплодисментами.

Діти читають вірші у мікрофон, називаючи авторів поезії.

-            Молодці! Гарно справились із домашнім завданням. Завдяки вам ми багато дізналися про весну, про зміни, які вона принесла у природу.

2. Інтерактивна гра «Віночок»

-            Весна у народній творчості змальовується в образі дівчини, у якої має бути обов’язково на голові вінок. І зараз ми теж сплетемо своєрідний вінок зі слів. Подумайте, з чим асоціюється у вас слово весна.

   (Кожен учень називає «своє» слово. Один за одним, називаючи слова, діти беруться за руки і утворюють велике коло – «вінок»).

3. Гра «Розфарбуй слово»

-            Великий вінок ми сплели з різних квіточок – слів. А ще потрібно прикрасити його. Ваше завдання - підібрати епітети до слова весна. Умова  гри: слова не можуть повторюватися.

(Діти по черзі називають епітети до слова весна ).

4. Гра «Відгадай риму».

 – Діти, а зараз ми спробуємо скласти вірш про весну. Я буду читати рядки, а ви добирайте риму. Пригадайте, що таке рима?

Йде весна, і все радіє:

Вона серденько наше /гріє/.

І пташечка весну стрічає,

Веселу пісеньку /співає/.

Які для весни є слова?

Вона красива і /жива/,

Тендітна, ніжна, як купава,

Весела, лагідна й /ласкава/

І скрізь весні лунає: «Слава!».

Вона квітуча і /яскрава/.

Весна іде, немов царівна,

Зелена, сонячна, /чарівна/

Захоплюється щастям світ:

Весна не йде, а вже /летить/.

Ви, діти, весну зустрічайте 

і їй веснянку /заспівайте/!

5.  Гра «Подоляночка»

Діти водять хоровод.

У центрі дівчина у вінку виконує відповідні рухи. Подоляночка роздає кожній дитині по одній квітці (кульбаба, черемха, барвінок ).

6.  Творча робота в групах. Складання сенканів.

-         Кожен з нас отримав в подарунок від Подоляночки квітку. Відповідно отриманих подарунків розділіться на групи.

Діти розділяються на групи.

-         Ваше завдання: скласти синкан. Ключове слово: назва вашої квітки.

 Пригадаймо будову сенкану.

1)      ключове слово;                                

2)      два прикметники;

3)      три дієслова;

4)      речення зі словом;

5)      синонім до назви..

Приклади:

1)      кульбаба;

2)      жовтогаряча, яскрава;

3)      ніжиться, посміхається, гріє;

4)      прокинулась від ласкавого дотику сонця;

5)      маленьке весняне сонечко.

(Після обговорення, кожна група презентує свою квітку)

 7.Робота над етюдом В. Сухомлинського «Все в лісі співає».

- Побувавши на лузі, де ми спостерігали за квітами, подумки перекинемося до весняного лісу. Уважно прослухайте текст, який написав В.Сухомлинський, і уявіть собі таку картину.

Навесні ми пішли до лісу. Зійшло сонце, дихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню. 

Береза співала ніжну пісню. Слухаючи цю пісню, хотілося підійти до білокорої красуні й обняти її.

Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали пісню дуба, нам хотілося бути сильними, відважними.

Верба, що схилилась над ставком, співала задумливу пісню. Прислухаючись до пісні верби, ми подумали, що прийде осінь і листячко з дерев осиплеться.

Горобина співала тривожну пісню. Ця пісня навіяла Думку про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, немов шукаючи захисту.

Ось які пісні почули ми в лісі.

-         Чи сподобалися вам пісні дерев?

-         Чия пісня сподобалася вам найбільше? Чому?

-         У якому стилі написано прослуханий твір? Доведіть свою думку.

-         Які художні засоби використовує автор?

-         Який за обсягом прослуханий твір?

8. Теорія літератури.

Твір В.Сухомлинського «Все в лісі співає» є етюдом. Що таке етюд, ми з'ясуємо на сьогоднішньому уроці.

-         Що таке етюд?

1)   Образотворче мистецтво.

(Учень – художник демонструє виконані ним етюди).

-            Етюд – це твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури.)

2)     Музика.

(Учень - музикант виконує невеличкий етюд на музичному інструменті або прослуховування запису)

-         Етюд - невеликий музичний твір віртуозного характеру.

3)     Література.

У літературі етюд - це невеликий твір допоміжного характеру, який виконується безпосередньо з натури, з метою кращого її вивчення або начерк для майбутнього твору.

-         Основні ознаки етюду визначимо разом.

1)     Який за обсягом? / Коротка форма /

2)     Що описується? /Безпосередні враження від природи /

3)     Чи відчувається думка автора? / Висловлення своїх почуттів /

4)     Чи використовуються художні засоби? / Образність мови /

9. Колективне складання етюду

-         Сьогодні ми разом складемо пейзажний етюд.

-         Що таке пейзаж?

-         Роздивіться навкруги. Які зміни у природі відбулися з приходом весни?

-         Які стоять дерева?

-         Про що мріють дерева?

-         Яку думку думає старий каштан, що стоїть біля школи?

-         Про що шепоче трава?

-         Що хоче розповісти краплинка роси?

-         Чим пахне вітер?

-         Як розмальоване небо?

-         Чому похилився і плаче отой кущик? Що трапилось?

-         Чого бояться квіточки на отій клумбі?

-         Чи потрібна допомога рослинам?

-         Яка?

-         Коли радіє людина, а коли плаче?

-         Коли радіють дерева, кущі, квіти?

-         А коли плачуть?

-         Висновок: природа теж відчуває, розуміє, любить і ми повинні…

-         Що ми повинні?

10. Фізкультхвилинка. Рухлива гра «Ми йдемо полювати на ведмедя».

Діти стають у коло.

-         Ми йдемо полювати на ведмедя (впевнений хід по колу).

-         Не боїмося ми нічого (показують руками).

-            Ой, а що це? – Це болото! Чав! Чав! Чав! (обережний хід, високо піднімаючи ноги)

-            Ой, а що це? Це море! Буль! Буль! Буль! (рухи, наче плавання)

-            Ой, а що це? Це поле! Топ! Топ! Топ! (гучне тупотіння)

-            Ой, а що це? Це ліс! Трісь! Трісь! Трісь! (імітація ходу між деревами)

-            Ой, а що це? Такий великий (показуємо руками).

-            Такий пухнастий ( рухи прогладжування).

-            Ой, та це ж ведмідь! (показують як злякалися)

-            Побігли додому (повернулися в протилежну сторону).

-            Через ліс! Хрусь! Хрусь! Хрусь!

-            Через поле! Топ! Топ! Топ!

-            Через море! Буль! Буль! Буль!

-            Через болото! Чав! Чав! Чав!

-            Прибігли додому. Зачинили двері! (показують)

-            Які ми молодці! (показують, які хоробрі)

-            Похвалимо себе! (погладили по голові)

11. Складання етюдів(робота в групах)

-            І я хочу вас теж похвалити. Молодці! Як ви вертались додому, то за ваш одяг зачепилися деякі речі. Розділіться на групи:

1-ша група – латаття /болото/

2-га група –  камінці /море/

3-тя група – листочки конюшини /поле/

4-та група – гілочка ялини /ліс/

-         Завдання групам: скласти невеличкий етюд (5-6 речень).

(Групи працюють над завданнями.

Виступи представників груп.)

12. Екологічна хвилинка.

-         Я переконалася, що ви вмієте бачити, слухати і розуміти природу. Але не всі це вміють, а, можливо, не хочуть. Дуже часто ми зустрічаємо випадки байдужого ставлення до природи. Як наслідок такої байдужості – наша річка. Напевне, не всі з вас знають, що це старе русло Турії. Колись тут шуміли води, чути було голоси птахів, а тепер...

Учениця читає вірш Ліни Костенко «Ще назва є, а річки вже немає».

Ще назва є, а річки вже немає.

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудимент альні залишки багви.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів. 

-         Саме від нас залежить, чи буде наша планета зеленою. Прислухайтесь, як благає природа:

Не рубайте, не губіть.

Не ламайте, не знущайтесь,

Пожалійте, приголубте,

Нагодуйте, оживіть.

IV. Закріплення вивченого. Оцінювання.

-         Що ви можете сказати про сьогоднішній урок просто неба?

-         Хто любив проводити такі уроки?

-         Що найбільше сподобалось на уроці?

-         Що нового дізналися?

-         Що таке етюд?

-         Які вимоги до етюду?

-         Чи важко написати етюд?

-         А вам хочеться його написати?

 VІ.  Домашнє завдання.

Засій своє поле,

Свій сад посади.

Свій колос зрости

І склади свою пісню.

Написати етюд про природу.